dandorfman (dandorfman) wrote,
dandorfman
dandorfman

Вус трапилось? (Piдна мова.)

Учора були москальскi частушки. Але today, (тьфу, як же буде це на мовi?) - рiдна мова.

 
 



У Львовi з моiми фрэндами ось що трапилось:

Вони якось зайшли до ресторану. Але nobody не збирався їx обслуговувати.
Тодi один з них питае метра:

- У чому справа, шановний?
I тодi метр, кличе людину:

- Микола їди до них, вони на Мовi розмовляють, це не москалi,
Це пани-жиди з Одеси.

( для сугубо русскочитающих: в украинском языке "е", это по произношению "э", а "и", - соответственно "ы", но в некоторых случаях, здесь действительно "е", например, "питае", у меня нет знака, который передает украинское "е" на клавиатуре.) 

Ось чудова story про жидiв та москалiв.

"Хрещена мати"
 


Маша Пєтрова, хрещена мати москальсько-жидiвської мафiї, увiйшла до нiчного «Бавовна-Клюбу». На нiй був чорний чоловiчий костюм i капелюх. І нагруднiй кишенцi - бiленька хусточка. У нафарбованих губах - гаванська сигара. Так вимагала мафiозна традицiя...

У Клюбi пригравала джаза. Напiвголi хлопцi танцювали на сценi. У залi зiбралися мафiозi Києва. Он - "Голяндка" Сара Гольдман, що стрiляє, не виймаючи рук з кишенiв. Он - "Щуриха" Лєна Зайцева, що контролює контрабанду вiскi. А отам - елегантна Белла Шмальц, що вона є власниця «Бавовна-Клюбу». Та й iншi, iншi... Уся москальсько-жидiвська мафiя була тут!

Мафiйозi пили горiлку iз содовою i курили. Поруч сидiли елегантнi хлопцi в облягаючих костюмчиках. Хлопцi кокетливо хiхiкали i стрiляли очима.

- Хрещена мати, - почула Маша злiва. - В нас проблеми з Нюркой Васiльєвой.
Говорила Естер Рабинович.
Маша уважно нахилила голову - мовляв, продовжуй.
- Вона знюхалася з дiвчатами Муркi Сiдоровой. Зрадила нашу Сiм'ю. Що робити?
Маша провела долонею бiля свого горла.
Це значило - "закатати у бетон та й кинути до Київського водосховища".
Естер зрозумiла i вiдiйшла.

Маша сiла за стiл, замовила горiлки з содою. Що за часи? Не можна нiкому вiрити... Бачить Бог, вона любила Нюрку. Як доньку. Як та могла зрадити?

До залi влетiла граната. Усi поховалися пiд столи. Хлопцi вiзжали. Мафiозi дiстали пiстолети.

Пiсля вибуху забiгли дiвки з автоматами, вiдкрили вогонь. Маша висунулася з-пiд столу. "Паф-паф!". "Паф-паф-паф!". П'ятеро нападниць впали мертвi. Решта втiкли.

Сара Гольдман повернула ногою одну з ворогинь:
- Циля Фiхтенгольц, - сказала вона. - З клану Муркi Сiдоровой.
"Все сходиться" - подумала Маша. Було сумно.

На сценi спiвав гарний хлопець. Слова рiзали серце:
"Поклич мене, любов,
У подорож кохання -
Я так давно живу
На островi чекання..."

Маша поманила його рукою. Той помiтив i злякався. Але Машi не прийнято було вiдмовляти. Кокетливо посмiхаючись, спiвак пiдiйшов.
Маша вказала на стiлець бiля себе.
Той сiв.
- Пий, - сказала Маша.
Хлопець ковтнув горiлки з содою.
- Ти файно спiвав.
- Дяаакую, - хлопець загадково посмiхнувся.
- Як тебе звати?
- Ваася...
Тепер вже вiн грав з нею. Всi вони однаковi!
Але так хотiлося не бути самою цього вечора!
Вона поклала хлопцевi руку на колiно. Той почервонiв.
"Та шо ти цнотливого ламаєш?! - подумала Маша. - Давно ж вже не дєвствєнiк! Та ще й мабуть не з однiєю кохався!"

Рука ковзнула вище. Хлопець страсно дихав.
- Ходiмо, - наказала Маша.
- Зараз... - хлопець подивився у дзеркальце, поправив зачiску i встав.
Вони пiшли до окремої кiмнати. За роялем сидiла жiнка.
- Грай, Двойро! - сказала Маша. - Щоб не сталося - грай! І не дивись на нас.
Двойра заграла Калiнку-Малiнку.

Маша посадила Васю на роял.
- Ой, не треба! Будь ласка, не треба! - почав вiн.
Маша дiстала пiстолет. Торкнулася дулом його губ. Хлопець замовк.
Маша збожеволiла. Зiрвала з нього футболку. Вкрила поцiлунками чоловiчий торс. Тодi рванула за шорти - ґудзики вiдлетiли.
Вася залишився у самих трусиках.
- Знiмай, - наказала Маша. - Повiльно.
Вася пiдкорився.
Маша побачила напружений прутень. Гарний...
- Йди до мене, - сказала вона.
Хлопець нерiшучо пiдiйшов.
- Роздягни мене...
Вона виплюнула гаванську сигару на пiдлогу i розплющила ногою.
Хлопець роздягав її.
"А вiн вмiє бути з жiнками" - подумала Маша.
У Васi прокинулась страсть. Вiн ластився до Машi, цiлувався, гладив.
"О, як це збуджує!" - думала мафiозi.
Тепер вони були зовсiм голi.
Маша сiла на рояль i розставила ноги.
- Зроби менi кунiлiнгус, - наказала вона.
Васю не треба було просити двiчi. Вiн покiрно став на колiна i почав цiлувати розкiшницю.
Де ж подiлася його сором'язливiсть!

Маша заплющила очi i вiддалася чоловiчому язиковi.
О! Ооооооо!

Двойра дограла Канiнку-Малiнку i почала Хава Нагiлу.
Вася рухався у такт музицi.
"Це наче танок... - думала Маша у солодкому напiвснi - Тiльки краще..."
Вона кiнчила.

- Одягайся! - сказала хлопцевi.

У цей час до кiмнати увiшли жiнки у масках. З пiстолетами.
- Геть звiдси! - сказали Двойрi.
Та пiдкорилася.

Маша стояла перед нападницями - як була, гола.
- Машо, менi дуже шкода це робити, - сказала головна i зняла маску.
- Нюрко! Ти?...
- А ти думала, мене закатали у бетон? Е нi! Я пострiляла кiлерiв та втiкла! Напад на ресторан - теж за моєю наводкою.
- Нюрко! Ти менi була як донька. Навiщо ти знюхалася з Сiдоровой?
- Так було треба, - зiтхнула Нюрка.
Їй i самiй було сумно.
- Бачить Бог, Маша, я любила тебе, наче власну мати. Але такi вже закони нашої жидiвсько-москальської мафiї...
- Нюро... От чому всi люди, як люди, а ми мафiозимо та й мафiозимо?
- Не будемо лукавити, Маша, - сказала Нюра. - Це тому, що ми не українцi.
- Ой правдоньку ж святу ти кажеш! - погодилася Маша.
- В Українцiв - є мiцнi моральнi етнiчнi цiнностi. Вони не здатнi на зле робити. Особливо галичани. Бо там люди ще й релiгiйнi! А в нас, москалiв та жидiв, нiяких цiнностей немає. Тож i мусимо цiлий вiк мафiозити.

Дiвчата розплакалися i обiйнялися. Та й iншi мафiозi заплакали. Та й Вася заплакав.
- Важко нам, українофобським жидо-москалям... - сказала Маша крiзь сльози. - Але що робити? Така є наша мафiозна доля! Стрiляй, Нюра!
Плача, Нюра вистрiлила. Маша впала мертвою.

- Такi уже бiжимо! - сказала крiзь маску одна з нападниць.
- Ти йдеш з нами! - наказала Нюрка Васi.
Накинула на голого хлопця дорогу шубку.
Збiгли пожежними сходами, сiли до автомобiлю. Лiмузин поїхав нiчним Хрещатиком.

Нюра сховала пiстолет. Вона розкрила на Васi шубу i притягнула хлопця до себе.
- Зроби менi love! - сказала мафiозi.
Хай секс розвiє тугу! Хай забуде у васiних обiймах Хрещену Мати...

У конкуруючому нiчному Клюбi на нах чекала Мурка Сiдорова.
- Бiда, - сказала вона. - Українцi визнали Степана Бандеру нацiональним героєм.
- А що у тому злого? - не зрозумiла Нюра.
- Не знаю... Бачить Бог, не знаю. Але українськi нацiоналiсти кажуть, що для нас, москалiв та жидiв, то має бути велике лихо! А вони ж усi люди розумнi, знають що кажуть! Не дурна ж їх кличуть Надiєю Бiлої Раси!
- Раз такi мудрi люди кажуть, то має бути правда, - погодилася Нюра.
- Менi той Бандера теж не заважає, але Український Нацiоналiст завжди каже правду. Тож дуже я пригнiчена новиною.
- Не сумуй! - сказав Вася. - Хочеш, я тобi зроблю кунiлiнгус?
- Ну хiба що...


Мiсяць вставав над Києвом. Вася робив кунiлiнгус, а москальсько-жидiвська мафiя сумно пила горiлку iз содою...
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments