Бывший офицер СБУ Червинский вчера арестован. Начало
(По-моему, это готовый сюжет для шпионского блокбастера)
https://www.pravda.com.ua/rus/articles/2023/04/20/7398609/
На фотографии слева направо, Роман Червинский и Христо Грозев
Липень 2022. Околиці Кропивницького. Незадовго до сходу сонця починає завивати повітряна тривога. З десяток російських ракет влучають в один із військових аеродромів неподалік обласного центра. На фоні яскраво-помаранчевого горизонту стоїть густий дим.
Пізніше стало відомо, що так росіяни відповіли на українську воєнну операцію. Вона не призвела до бажаного успіху, але від того була не менш зухвалою і затятою.
Українські військові та правоохоронці кілька місяців виманювали з Росії військовий літак. Ворожий пілот, який погодився на співпрацю, зрештою не прилетів. Кремль паралельно вів власну гру, намагаючись вивідати секретні дані для себе.
Відомою ця історія стала вже за кілька днів після її фіналу, у липні 2022-го, коли про неї розповіли російські пропагандисти. Під кутом, звісно, нібито успіхів своїх спецслужб.
Згодом, вже у березні 2023-го, цей готовий сюжет майбутнього воєнного блокбастеру описали й американські медіа.
"Українська правда" дізналася, що через операцію порушили кримінальну справу. І не окупанти, а Служба безпеки України.
Фігурантом цього розслідування став колишній співробітник Головного управління розвідки Роман Червінський. Попри непублічну професію його ім'я вже доводилося чути широкому загалу.
Червінський був одним із розвідників, які в 2020 році організовували операцію із затримання російських бойовиків групи "Вагнер", виманюючи їх у Білорусь. Там службовці ПВК мали б сісти на літак, який згодом українські спецслужби аварійно посадили би в Україні.
Та операція зірвалась, виліт "вагнерівців" відклали, а тим часом їх затримали в Мінську.
Коли ця історія стала публічною, то отримала назву "вагнергейт". Кілька розвідників публічно звинуватили Офіс президента в тиску й у зриві операції. Серед них був і Червінський. Йому разом із кількома колегами анулювали закордонні паспорти та звільнили з розвідки.
"Українська правда" відтворила події карколомної операції з літаком, що розгорталась 2022 року, поспілкувавшись з її учасниками на умовах анонімності.
Розповідаємо, як невелика група українських військових намагалась обманути ФСБ, а зрештою опинилась під загрозою переслідування в Україні.
Один ентузіаст, два оперативники і мільйон доларів
Був квітень 2022 року. Цивільний український айтівець і пілот-любитель Олексій (ім'я змінене з міркувань безпеки) прочитав у ЗМІ про новий закон. Верховна Рада дозволила платити винагороду за добровільну здачу ЗСУ російської техніки. Найвищу ціну депутати поставили за літак – 1 мільйон доларів.
Олексій вирішив: він спробує вмовити ворога на авантюру, яка принесе російському військовому гроші, а Україні – необхідні літаки.
Чоловік знайшов в інтернеті дані ворожих пілотів, нагороджених за війну в Сирії, де бомбардування цивільних об'єктів було одним із методів війни Росії.
Далі своє зробила всюдисуща російська корупція і зневажливе ставлення до безпеки приватних даних. Через неофіційні платні сервіси айтівець знаходив контакти пілотів і розпочинав із ними діалог, пропонував перегнати в Україну літак.
Більшість ставились агресивно: блокували, ображали чи погрожували. Учасники спецоперації при цьому запевняють УП, що ентузіаст дотримувався в листуванні правил безпеки. Наприклад, не писав одночасно двом пілотам з одного аеродрому, щоб ті не спілкувались одне з одним і не розпускали чутки.
Загалом Олексій намагався зв'язатись приблизно із сотнею росіян. Зрештою чоловік звузив їхнє коло до трьох, що були найбільш серйозно налаштованими.
Олексій зібрав на них досьє, користуючись все тим самим російським ринком купівлі приватних даних. Та щоб вести розмову далі, айтівець потребував професійної допомоги українських військових і спецслужб.
Через знайомих, які мали контакти в Головному управлінні розвідки Міноборони України, Олексію вдалося достукатись до розвідників. А саме до заступника начальника розвідки Дмитра Усова. Він взяв зібрані айтівцем матеріали, а потім не став продовжувати співпрацю.
Це підтвердив "Українській правді" і співрозмовник у ГУР. Однак він стверджує, що до відомства одразу звертався не лише цивільний айтівець, а й ексрозвідник Червінський.
Відмову працювати над ідеєю викрадення літака джерело УП пояснює тим, що безуспішність операції нібито була очевидна. Зокрема, через великі розміри літака, який не зміг би йти на низьких висотах, недосяжних для систем ППО.
Тоді Олексій звернувся до знайомого співробітника Служби безпеки Максима (ім'я змінене). Він, за словами учасників операції, доповів "нагору". За ланцюжком службової ієрархії ідея дійшла до керівництва СБУ, зокрема Івана Баканова, тодішнього голови Служби. СБУшник Максим долучився до операції як оперативник.
У пілотів просили додаткові підтвердження серйозності намірів. Зокрема, вони відправляли відео своїх літаків. Але в обмін росіяни чекали гарантій і грошей від української сторони. За кожне відео потенційні російські зрадники просили від 5 тисяч доларів.
Скриншоти з відео літака, надісланого російським пілотом
ДЖЕРЕЛО: ЖУРНАЛІСТ-РОЗСЛІДУВАЧ ХРИСТО ГРОЗЄВ
СБУ не знайшло грошей, щоб "вкластись". І оперативник пішов шукати їх сам.
Саме тут, за твердженням героїв історії, у ній з'явився Роман Червінський. Він був знайомий із СБУшником Максимом по службі.
На момент операції Червінський – заступник командира військової частини в Силах спецоперацій. Він запевняє, що погодив дії зі своїм керівництвом, яке схвалило операцію.
"Українська правда" зверталась по офіційний коментар до ССО. Пресслужба обіцяла опрацювати наш запит, однак за місяць відповідь від військових ми не отримали.
Спільними зусиллями організатори знайшли гроші "на стороні". Наші співрозмовники не називають спонсорів, але переконують, що до політики ці люди стосунку не мають.
Російські пропагандисти стверджують, що до операції нібито був причетний журналіст-розслідувач Христо Грозєв з Bellingcat. Той ще в липні 2022 публічно підтвердив свою участь, але не як агента, а виключно як журналіста.
"Ми дізналися про ініціативу і забезпечили собі перші місця – зняти документальний фільм про цю нахабну операцію", – написав Грозєв у Twitter.
Щоправда, додав: це не був проєкт СБУ чи ГУР, а виключно ініціатива окремих силовиків, "по суті, добровольців".
УП зверталась до Грозєва із запитанням, що йому було відомо про узгодження операції – журналіст не відповів на наше повідомлення.
Хто кого
Орієнтовно у травні 2022-го операція почала набирати обертів. За словами учасників, її санкціонували в Генштабі.
У Києві створили спеціальну робочу групу. Окрім уже відомих нам героїв, туди увійшов військовий із Повітряних сил Павло (ім'я змінено). Його допомога була потрібна, щоб перевірити російських пілотів на професійність.
До "фіналу", як уже згадувалось, пройшли три російські пілоти. Як ціль розглядались різні моделі літаків: кілька винищувачів серії "Су" та новітня модифікація бомбардувальника Ту-22.
Українські силовики не лише вели з ворогами бесіди, а й ретельно перевіряли їх і іхніх родичів.
"Ми купували трафіки телефонів цих людей, дивились, хто спілкується з ФСБ", – пояснює один із учасників.
І чим далі, тим більше відчувалася "рука" ФСБ по той бік telegram-чатів.
За умовами "угоди", родина російського пілота мала виїхати за кордон. Спершу – в Білорусь або іншу "дружню" РФ країну. Там втікачам би передали документи і гроші для того, щоб сховатись у Європі.
Це, по-перше, стало би гарантією безпеки для росіян. По-друге, підтвердило би для української сторони наміри росіянина.
Один із пілотів заявив, що хоче виїжджати не з дружиною, а з іншою жінкою, нібито через погані стосунки з родиною. Але коли оперативники перевірили коханку, вона виявилась агенткою ФСБ. Вона також брехала, що не має закордонного паспорту.
Цю історію публічно підтвердив і Христо Грозєв:
Xристо Грозєв: Чітка підказка, що ФСБ перехопила зв'язок, з'явилася, коли один із пілотів раптом заявив, що хоче вивезти з країни не свою дружину, а "коханку". Мені знадобилось близько 5 хвилин, щоб встановити, що "коханка" працювала на ФСБ
https://www.pravda.com.ua/rus/articles/2023/04/20/7398609/
На фотографии слева направо, Роман Червинский и Христо Грозев
Липень 2022. Околиці Кропивницького. Незадовго до сходу сонця починає завивати повітряна тривога. З десяток російських ракет влучають в один із військових аеродромів неподалік обласного центра. На фоні яскраво-помаранчевого горизонту стоїть густий дим.
Пізніше стало відомо, що так росіяни відповіли на українську воєнну операцію. Вона не призвела до бажаного успіху, але від того була не менш зухвалою і затятою.
Українські військові та правоохоронці кілька місяців виманювали з Росії військовий літак. Ворожий пілот, який погодився на співпрацю, зрештою не прилетів. Кремль паралельно вів власну гру, намагаючись вивідати секретні дані для себе.
Відомою ця історія стала вже за кілька днів після її фіналу, у липні 2022-го, коли про неї розповіли російські пропагандисти. Під кутом, звісно, нібито успіхів своїх спецслужб.
Згодом, вже у березні 2023-го, цей готовий сюжет майбутнього воєнного блокбастеру описали й американські медіа.
"Українська правда" дізналася, що через операцію порушили кримінальну справу. І не окупанти, а Служба безпеки України.
Фігурантом цього розслідування став колишній співробітник Головного управління розвідки Роман Червінський. Попри непублічну професію його ім'я вже доводилося чути широкому загалу.
Червінський був одним із розвідників, які в 2020 році організовували операцію із затримання російських бойовиків групи "Вагнер", виманюючи їх у Білорусь. Там службовці ПВК мали б сісти на літак, який згодом українські спецслужби аварійно посадили би в Україні.
Та операція зірвалась, виліт "вагнерівців" відклали, а тим часом їх затримали в Мінську.
Коли ця історія стала публічною, то отримала назву "вагнергейт". Кілька розвідників публічно звинуватили Офіс президента в тиску й у зриві операції. Серед них був і Червінський. Йому разом із кількома колегами анулювали закордонні паспорти та звільнили з розвідки.
"Українська правда" відтворила події карколомної операції з літаком, що розгорталась 2022 року, поспілкувавшись з її учасниками на умовах анонімності.
Розповідаємо, як невелика група українських військових намагалась обманути ФСБ, а зрештою опинилась під загрозою переслідування в Україні.
Один ентузіаст, два оперативники і мільйон доларів
Був квітень 2022 року. Цивільний український айтівець і пілот-любитель Олексій (ім'я змінене з міркувань безпеки) прочитав у ЗМІ про новий закон. Верховна Рада дозволила платити винагороду за добровільну здачу ЗСУ російської техніки. Найвищу ціну депутати поставили за літак – 1 мільйон доларів.
Олексій вирішив: він спробує вмовити ворога на авантюру, яка принесе російському військовому гроші, а Україні – необхідні літаки.
Чоловік знайшов в інтернеті дані ворожих пілотів, нагороджених за війну в Сирії, де бомбардування цивільних об'єктів було одним із методів війни Росії.
Далі своє зробила всюдисуща російська корупція і зневажливе ставлення до безпеки приватних даних. Через неофіційні платні сервіси айтівець знаходив контакти пілотів і розпочинав із ними діалог, пропонував перегнати в Україну літак.
Більшість ставились агресивно: блокували, ображали чи погрожували. Учасники спецоперації при цьому запевняють УП, що ентузіаст дотримувався в листуванні правил безпеки. Наприклад, не писав одночасно двом пілотам з одного аеродрому, щоб ті не спілкувались одне з одним і не розпускали чутки.
Загалом Олексій намагався зв'язатись приблизно із сотнею росіян. Зрештою чоловік звузив їхнє коло до трьох, що були найбільш серйозно налаштованими.
Олексій зібрав на них досьє, користуючись все тим самим російським ринком купівлі приватних даних. Та щоб вести розмову далі, айтівець потребував професійної допомоги українських військових і спецслужб.
Через знайомих, які мали контакти в Головному управлінні розвідки Міноборони України, Олексію вдалося достукатись до розвідників. А саме до заступника начальника розвідки Дмитра Усова. Він взяв зібрані айтівцем матеріали, а потім не став продовжувати співпрацю.
Це підтвердив "Українській правді" і співрозмовник у ГУР. Однак він стверджує, що до відомства одразу звертався не лише цивільний айтівець, а й ексрозвідник Червінський.
Відмову працювати над ідеєю викрадення літака джерело УП пояснює тим, що безуспішність операції нібито була очевидна. Зокрема, через великі розміри літака, який не зміг би йти на низьких висотах, недосяжних для систем ППО.
Тоді Олексій звернувся до знайомого співробітника Служби безпеки Максима (ім'я змінене). Він, за словами учасників операції, доповів "нагору". За ланцюжком службової ієрархії ідея дійшла до керівництва СБУ, зокрема Івана Баканова, тодішнього голови Служби. СБУшник Максим долучився до операції як оперативник.
У пілотів просили додаткові підтвердження серйозності намірів. Зокрема, вони відправляли відео своїх літаків. Але в обмін росіяни чекали гарантій і грошей від української сторони. За кожне відео потенційні російські зрадники просили від 5 тисяч доларів.
Скриншоти з відео літака, надісланого російським пілотом
ДЖЕРЕЛО: ЖУРНАЛІСТ-РОЗСЛІДУВАЧ ХРИСТО ГРОЗЄВ
СБУ не знайшло грошей, щоб "вкластись". І оперативник пішов шукати їх сам.
Саме тут, за твердженням героїв історії, у ній з'явився Роман Червінський. Він був знайомий із СБУшником Максимом по службі.
На момент операції Червінський – заступник командира військової частини в Силах спецоперацій. Він запевняє, що погодив дії зі своїм керівництвом, яке схвалило операцію.
"Українська правда" зверталась по офіційний коментар до ССО. Пресслужба обіцяла опрацювати наш запит, однак за місяць відповідь від військових ми не отримали.
Спільними зусиллями організатори знайшли гроші "на стороні". Наші співрозмовники не називають спонсорів, але переконують, що до політики ці люди стосунку не мають.
Російські пропагандисти стверджують, що до операції нібито був причетний журналіст-розслідувач Христо Грозєв з Bellingcat. Той ще в липні 2022 публічно підтвердив свою участь, але не як агента, а виключно як журналіста.
"Ми дізналися про ініціативу і забезпечили собі перші місця – зняти документальний фільм про цю нахабну операцію", – написав Грозєв у Twitter.
Щоправда, додав: це не був проєкт СБУ чи ГУР, а виключно ініціатива окремих силовиків, "по суті, добровольців".
УП зверталась до Грозєва із запитанням, що йому було відомо про узгодження операції – журналіст не відповів на наше повідомлення.
Хто кого
Орієнтовно у травні 2022-го операція почала набирати обертів. За словами учасників, її санкціонували в Генштабі.
У Києві створили спеціальну робочу групу. Окрім уже відомих нам героїв, туди увійшов військовий із Повітряних сил Павло (ім'я змінено). Його допомога була потрібна, щоб перевірити російських пілотів на професійність.
До "фіналу", як уже згадувалось, пройшли три російські пілоти. Як ціль розглядались різні моделі літаків: кілька винищувачів серії "Су" та новітня модифікація бомбардувальника Ту-22.
Українські силовики не лише вели з ворогами бесіди, а й ретельно перевіряли їх і іхніх родичів.
"Ми купували трафіки телефонів цих людей, дивились, хто спілкується з ФСБ", – пояснює один із учасників.
І чим далі, тим більше відчувалася "рука" ФСБ по той бік telegram-чатів.
За умовами "угоди", родина російського пілота мала виїхати за кордон. Спершу – в Білорусь або іншу "дружню" РФ країну. Там втікачам би передали документи і гроші для того, щоб сховатись у Європі.
Це, по-перше, стало би гарантією безпеки для росіян. По-друге, підтвердило би для української сторони наміри росіянина.
Один із пілотів заявив, що хоче виїжджати не з дружиною, а з іншою жінкою, нібито через погані стосунки з родиною. Але коли оперативники перевірили коханку, вона виявилась агенткою ФСБ. Вона також брехала, що не має закордонного паспорту.
Цю історію публічно підтвердив і Христо Грозєв:
Xристо Грозєв: Чітка підказка, що ФСБ перехопила зв'язок, з'явилася, коли один із пілотів раптом заявив, що хоче вивезти з країни не свою дружину, а "коханку". Мені знадобилось близько 5 хвилин, щоб встановити, що "коханка" працювала на ФСБ